Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (22) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Деркачова О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18 |
|||
| 1. | 
Деркачова О. С. Тип автора-художника у текстах Київської школи поетів [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2012. - № 2. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2012_2_8 Охарактеризовано тип автора, властивий поетам Київської школи. Це тип автора-художника, для якого є властивими бажання впорядкувати світ, створити інший, змінити первісні значення понять, а також визначити основи світобудови за допомогою слова. | ||
| 2. | 
Деркачова О. Образ трікстера в аппалацьких та гуцульських казках [Електронний ресурс] / О. Деркачова, С. Ушневич // Гірська школа Українських Карпат. - 2013. - № 8-9. - С. 267-270. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2013_8-9_73 | ||
| 3. | 
Деркачова О. С. Топос міста у казках Лімана Френка Баума (на матеріалі творів "Дивовижний Чарівник Країни Оз” та "Нові пригоди Солом’яника та Бляшаного Лісоруба”) [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. - 2013. - № 22(2). - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_22(2)__12 | ||
| 4. | Деркачова О. Стильові системи та семіотичний квадрат як одна з їхніх детермінант (на матеріалі української поезії другої половини ХХ століття) [Електронний ресурс] / О. Деркачова // Житомирські літературознавчі студії. - 2013. - Вип. 7. - С. 20-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gls_2013_7_5 | ||
| 5. | 
Деркачова О. С. Християнський пафос "Історії однієї матері" Г. К. Андерсена [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер. : Філологія. Літературознавство. - 2013. - Т. 217, Вип. 205. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2013_217_205_8 | ||
| 6. |
Деркачова О. С. Ґендерна трансгресія у казках Оскара Вайлда [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер. : Філологія. Літературознавство. - 2014. - Т. 231, Вип. 219. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2014_231_219_9 | ||
| 7. |
Деркачова О. С. Інтертекст у повісті-казці Яна Бжехви "Академія пана Ляпки" [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер. : Філологія. Літературознавство. - 2014. - Т. 239, Вип. 227. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2014_239_227_16 | ||
| 8. | 
Деркачова О. Шiстдесятництво у контексті ейдологiчної лiрики [Електронний ресурс] / О. Деркачова // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологічна. - 2014. - Вип. 41. - С. 119-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2014_41_28 | ||
| 9. |
Деркачова О. С. Художній концепт "Гріх" в поезії Богдана Томенчука (на матеріалі збірки "Сезон ненаписаних віршів") [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2015. - № 2. - С. 287-296. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2015_2_26 Висвітлено питання дефініції концепту та художнього концепту. Розглянуто поняття "гріх" у міфологічній, релігійній і морально-етичній парадигмах. Визначено специфіку функціонування цього поняття у соціумі. З'ясовано, що концепт "гріх" у творах Б. Томенчука варто розглядати саме у морально-етичній парадигмі. Поет акцентує на зміні ціннісних орієнтирів світу, підміна понять, коли гріхом названо те, що насправді є сакральним і справжнім. | ||
| 10. | 
Деркачова О. Реактуалізація девіантної тілесності як спроба повернення до традиційного ґендеру у ретро-детективі Б. Коломійчука "Німфи болю” [Електронний ресурс] / О. Деркачова // Сучасні літературознавчі студії. - 2015. - Вип. 12. - С. 176-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sls_2015_12_18 | ||
| 11. | 
Деркачова О. (Не)війна як маркер "свого" і "чужого" в новітній українській поезії [Електронний ресурс] / О. Деркачова // Слово і час. - 2017. - № 7. - С. 17-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sich_2017_7_5 Розглянуто поняття "свого" і "чужого" в контексті ситуації (не)війни, що змінила проекцію "свій-чужий" із мультикультурної площини. (Не)війна і поняття, яке найточніше означує теперішню українську ситуацію. Проаналізовано розуміння "своєї" території, "своєї" війни, "свого" тіла, а також розмежування "свого" і "чужого" та трансформації "свого" в "чуже" в ситуації (не)війни. | ||
| 12. |
Деркачова О. Хімія і література (Слоньовська О. Ефект амальгами (Міф України в літературі української діаспори 20–50-х років ХХ століття). – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2016. – 584 с.) [Електронний ресурс] / О. Деркачова // Слово і час. - 2017. - № 11. - С. 118-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sich_2017_11_18 | ||
| 13. |
Деркачова О. С. Репрезентація тілесності у творчості Богдана Томенчука (на матеріалі збірки "Постаті. Силуети") [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2017-2018. - № 4-3. - С. 181-197. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2017-2018_4-3_20 Проведено дослідження тілесного в поезії Б. Томенчука. Розглянуто такі вияви тілесності: біологічне тіло, тілесні відчуття людини, зовнішня тілесність. Проаналізовано вірші, в яких наявне усвідомлення власної тілесності та тілесності іншого (рідне тіло, вороже тіло, національне тіло, героїчне тіло). Розглянуто живе тіло, травмоване тіло, мертве тіло. З'ясовано, що для автора є важливим поєднання душевного і тілесного, пожертва власного тіла заради Батьківщини. Паралельно виведено світ любові, в якому існують тільки закохані, і світ війни та боротьби, в якому присутні історичні постаті минулого та постаті-символи. | ||
| 14. |
Деркачова О. С. Locus amoenus у творчості Марії Ткачівської (на матеріалі роману "Тримайся за повітря”) [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. - 2019. - № 3. - С. 256-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2019_3_33 Розглянуто особливості locus amoenus в сучасній українській романістиці на прикладі роману М. Ткачівської "Тримайся за повітря" (2019). Локус визначено як замкнений фізичний простір, а також як набір закритих просторових образів. Locus amoenus пояснюється як місце благоденства, що має свої особливості: дерева, квіти, вода, затишок, затінок. Таке місце благоденства зустрічається ще в античній і середньовічній літературі. У сучасному художньому просторі автори теж вдаються до змалювання такого простору. У романі М. Ткачівської виокремлено 2 ключові локуси: локус дому та locus amoenus. У творі присутній як рідний дім, так і чужий. Рідний сповнений спогадів, а також розчарувань і втрат. Зрештою, він і сам ледь не стає втраченим. Чужий - небезпечний, знаходиться на чужій землі (Іспанія, Італія, Португалія). Головна героїня залишає рідний дім і опиняється в домі чужому, сповненому зневаги та ненависті. Вона шукає locus amoenus, що неодмінно пов'язаний у неї з любов'ю. Коли ж не знаходить, пробує створити сама, при чому в чужому домі (малюнок на стіні кімнати Патриції). У місці благоденства вона опиняється теж на чужині, а шлях туди їй показує її коханий. І саме це місце в романі стає символом вірної та щирої любові, а також дарує героїні спокій і гармонію. Місце благоденства зберігає в романі всі характеристики, властиві такій місцині: вода, затінок, весна, квіти, дерева, затишок, любов, вмиротворення. Особливістю ж locus amoenus у творі М. Ткачівської є його прив'язаність до чужого простору. | ||
| 15. |
Деркачова О. С. Великі світи малої прози (Ткаченко Т. Онтологічний вимір української малої прози кінця ХІХ – ХХ століть) [Електронний ресурс] / О. С. Деркачова // Слово і час. - 2018. - № 1. - С. 120-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sich_2018_1_15 | ||
| 16. |
Деркачова О. Інклюзивний простір у дитячій літературі (на матеріалі казки "Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама" Оксани Драчковської) [Електронний ресурс] / О. Деркачова, С. Ушневич, О. Титунь // Гірська школа Українських Карпат. - 2020. - № 22. - С. 182-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2020_22_37 | ||
| 17. |
Деркачова О. Homo solitaritus у новелах Василя Стефаника [Електронний ресурс] / О. Деркачова // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. - 2022. - № 16. - С. 208-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2022_16_18 Висвітлено проблему людини самотньої в новелістиці В. Стефаника. Зазначено, що про страх і самотність письменник згадує не лише у новелах, а й у своїх листах, і визначено їхню природу: страх необлаштованого побуту, голоду, холоду, страх втрати близьких людей, страх самотності, страшні сни, трагедія буття маленької людини. Визначено, що часто персонажі Стефаника самотніми стають вимушено, під тиском зовнішніх обставин. Здебільшого причиною самоти є старість і хвороба. Такі герої не раз опиняються за кілька кроків від страшної фантасмагоричної смерті та зустрічаються з нею у рідній хаті, де вони більше не почуваються захищеними. Рідна хата стає місцем небезпеки, загрози, тривоги, виконуючи функцію місця жаху. Там до героїв приходять страшні передсмертні візії, дехто намагається вибратися з цього локусу, проте зазнає поразки. Комусь вдається, і він сподівається на краще. Зроблено висновки, що homo solitarius у новелах В. Стефаника - це здебільшого старші люди, які самотність сприймають як один із неминучих етапів їхнього життя. Вона часто нерозлучна зі смертю. Нomo solitarius переважно мовчазні або ж розмовляють із тваринами, самими собою, предметами в хаті, занурюються в минуле. Самотність-смерть для них є неминучою та невідворотньою. Вони не протестують, не опираються, розуміючи безсенсовість опору та глибину фатуму. Згадано такі новели: "Новина", "Сама-Саміська", "Майстер", "Лесева фамілія", "Осінь", "Похорон", "Скін", "Шкода", "Ангел", "Діти", "Святий вечір", "Палій", "Вона - земля", "Марія". Основний акцент зроблено на творах першого періоду В. Стефаника (1897 - 1901 рр.). | ||
| 18. | 
Деркачова О. Використання карток ПРОППА в початковій школі під час роботи з казкою [Електронний ресурс] / О. Деркачова, С. Ушневич // Освітні обрії. - 2021. - № 2. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obrii_2021_2_9 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |